Поширені запитання / FAQ | Посольство України в Республіці Молдова

Поширені запитання / FAQ

Опубліковано 22 грудня 2019 року о 13:52

#КонсулДопомагає

Пропонуємо ознайомитися з низкою дописів щодо поширених питань консульської сфери, підготовлених Департаментом консульської служби за принципом "Коротко. Просто. Зрозуміло".

Усі наявні дописи - за хештегом #КонсулДопомагає

Хочете легко знаходити ці та майбутні дописи? Просто додайте посилання на хештег до закладок у своєму браузері.

Інформаційна брошура щодо надання інформаційно-консультативної допомоги громадянам України, які повертаються в Україну за процедурою добровільного повернення, видворення або у порядку реадмісії

Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України

Контактні дані працівників обласних державних адміністрацій, відповідальних за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Захист прав та інтересів громадян за кордоном

Хто має право на консульське обслуговування за кордоном?

Всі громадяни України, які того потребують, безвідносно до статусу і мети їхнього перебування за кордоном.

Що робити у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання?

Видатки за надання лікарської допомоги надає виключно страхова компанія, з якою укладено відповідний договір страхування. Надійність страхової компанії гарантує допомогу у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання. Законодавство України не передбачає можливості відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат, пов’язаних із лікуванням громадян України під час їх перебування за кордоном. У разі відсутності договору страхування, всі зазначені витрати оплачуватимуться постраждалим (важкохворим) особисто або його родиною. Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковою вимогою Закону України "Про туризм".

У випадку госпіталізації, окрім дій, передбачених укладених вами договором про страхування, необхідно, за бажанням та за першої можливості, повідомити про госпіталізацію (особисто, через працівників госпіталю, рідних і знайомих) Посольство (консульство) України в іноземній країні. Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у взаємодії з вашим страховиком (його агентом в країні перебування), адміністрацією госпіталю, представниками компетентних органів іноземної країни, якщо ваша травма стала наслідком дій чи бездіяльності інших осіб, та надасть вам сприяння у отриманні компенсацій, якщо вони передбачені законодавством іноземної країни.

Якщо ви отримали травму внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про оплату вартості послуг вашого перевезення до України. Таке рішення приймається виключно за умови відсутності можливості здійснити перевезення коштом страхової компанії, а також відсутності у вас та вашої родини коштів для самостійної оплати вартості перевезення.

Для одержання відповідної допомоги громадяни України особисто або через своїх законних представників звертаються до закордонної дипломатичної установи з письмовою заявою. Рішення про надання зазначеної допомоги приймається керівником закордонної дипломатичної установи за умови подання заявником документів, які підтверджують, що постраждалий є громадянином України, та документів, виданих компетентними органами держави перебування на підтвердження фактів, викладених у письмовій заяві, які засвідчують необхідність надання допомоги.

Оскільки допомога надається тільки громадянам України, для прискорення підтвердження вашої належності до громадянства України, рекомендуємо мати при собі, а також залишити рідним в Україні копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують ваше громадянство.

Розгляд вказаного питання здійснюється за заявою найближчих за ступенем спорідненості родичів потерпілого (дружини, повнолітніх дітей (рідних або усиновлених), рідних братів та сестер тощо) та на підставі документів, що засвідчують особисті родинні стосунки з потерпілим, і підтверджують неспроможність родичів здійснити оплату вартості послуг з транспортування важкохворого в Україну за власний рахунок (довідка про склад сім’ї, довідки про розмір доходів хворого та членів його родини тощо). Вищезазначені документи мають бути видані виключно уповноваженими органами та установами України.

Що робити, коли ви стали жертвою злочину?

Терміново звернутися до представників правоохоронних органів іноземної країни, а також повідомити про це Посольство (консульство) України в іноземній країні.

Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у вирішенні питань вашої взаємодії з представниками правоохоронних органів, простежить за дотриманням офіційними органами іноземної держави ваших прав, передбачених національним законодавством іноземної країни та міжнародними договорами, що діють у міжнародних стосунках між цією державою і Україною. Офіційне розслідування може зайняти багато часу, а відтак – вам необхідно буде самостійно подбати про юридичне представництво у вашій справі із залученням послуг місцевих адвокатів. Посольство (консульство) не може бути вашим представником під час досудового розслідування та під час судового процесу.

Якщо в результаті злочину ви залишилися без документів і грошей, вам необхідно звернутися з письмовою заявою особисто або через ваших законних представників до закордонної дипломатичної установи України в країні, де ви перебуваєте. До заяви необхідно надати документи, видані компетентними органами іноземної країни, що підтверджують факти, викладені у заяві (протоколи, довідки тощо).

У випадку, якщо ви залишилися без засобів до існування внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, якщо ви стали жертвами торгівлі людьми, або опинилися в ситуації, що становить загрозу вашому життю чи здоров’ю, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про надання одноразової допомоги тощо (через погодження з МЗС та Мінфіном), або звернутися до МЗС з метою клопотання перед Мінфіном України щодо виділення відповідних бюджетних коштів.

Допомога надається тільки у разі підтвердження громадянства України. Для прискорення отримання такого підтвердження рекомендуємо мати при собі, залишити рідним в Україні чи зберегти іншим чином (наприклад – на віддаленому інтернет-сервері) копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують громадянство України.

Для повернення в Україну вам буде оформлено, після відповідної перевірки, посвідчення особи на повернення в Україну.

Як діяти громадянам України та іноземцям, які постійно мешкають в Україні, у разі незаконного вивезення їх дітей за кордон з метою встановлення їх місцезнаходження, повернення в Україну або відновлення права доступу до них?

Якщо дитина незаконно вивезена з України до країни, у відносинах з якою для України може застосовуватись Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, заявники мають діяти відповідно до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 952 від 10.07.2006 року.

У разі вивезення дитини до країни, у відносинах з якою не застосовується згадана Конвенція, але діє угода про правову допомогу, передбачається визнання та виконання в такій країні рішень українських судів.

У разі вивезення дитини до країни, яка не є стороною згаданої Конвенції, або це питання не врегульовано двосторонніми угодами, заявникам слід вирішувати питання шляхом подачі позову до суду країни перебування дитини. Закордонною дипломатичною або консульською установою України заявникам на їх звернення буде роз’яснено процедуру подачі позовної заяви та надано контактні дані адвокатів, які могли б представляти інтереси заявників в суді країни акредитації.

Як діяти у разі виникнення надзвичайної ситуації?

У разі виникнення надзвичайної ситуації, яка загрожує вашому життю і здоров’ю під час перебування за кордоном (катастрофи, стихійні лиха тощо), необхідно зберігати спокій, діяти рішуче, але обачно, виконувати всі вказівки компетентних органів країни перебування, які здійснюють реагування на надзвичайну ситуацію (зокрема – визначають безпечні шляхи евакуації, місця збору постраждалих, встановлюють правила поведінки та порядок дій у цих місцях, визначають черговість евакуації, регулюють отримання допомоги тощо).

Кожна дипломатична (консульська) установа України за кордоном має визначені телефони "гарячих ліній" для зв’язку з установою у випадку виникнення загрози життю і здоров’ю громадян України, які перебувають у межах її відповідальності. Наполегливо рекомендуємо перед виїздом занотувати ці номери і завжди мати їх напоготові. У випадку неможливості встановлення зв’язку за цими номерами громадянам (або їх рідним чи близьким) необхідно звернутися за телефоном "гарячої лінії" МЗС: 044 238 16 57, яка функціонує цілодобово.

Працівник консульської служби надасть вам необхідну допомогу у здійсненні евакуації із зони лиха (координація та контроль за включенням вас до евакуаційних списків у разі організованої евакуації компетентними органами іноземної країни, надання допомоги у бронюванні та придбанні квитків для повернення в Україну), документуванні для повернення в Україну у разі втрати документів, здійсненні зв’язку з місцевими органами влади у випадку необхідності.

Що робити, коли вас затримали правоохоронні органи іноземної країни?

Вимагати, щоб про факт вашого затримання правоохоронні органи іноземної держави невідкладно інформували дипломатичну або консульську установу України в цій країні (Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року).

У випадку затримання необхідно дотримуватися таких простих правил:

- поводитися з представниками правоохоронних органів спокійно, ввічливо, не чинити опору та уникати дій, що можуть бути розцінені як провокативні;

- слід усвідомлювати, що наявність візи не гарантує допуск на територію іноземної держави. При цьому, відмова у в’їзді у більшості випадків може бути оскаржена в адміністративному та/або судовому порядку за допомогою місцевого адвоката, сприяння якого може бути вирішальною у врегулюванні інциденту;

- громадянин України має законне право наполягати на отриманні детальних, в т.ч. письмових пояснень щодо причини інциденту, а також на контакті з Посольством або консульством України для отримання консульського захисту, метою якого є забезпечення користування громадянином України всіма правами, передбаченими законами іноземної держави та її міжнародними договорами.

Відповідно до вимог Консульського статуту України консул зобов’язаний стежити за тим, що відносно громадянина України, якого взято під варту (заарештовано), затриманого за підозрою у вчиненні злочину, чи щодо якого вжиті інші заходи, які обмежують його свободу, а також щодо громадянина, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, чи стосовно якого застосовано інші заходи судового або адміністративного впливу, було дотримано законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування.

Консул зобов’язаний, на прохання заінтересованих осіб і за своєю ініціативою, відвідувати громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі в іншій формі або відбувають покарання. Консул зобов’язаний стежити, щоб таких громадян тримали в умовах які відповідають правилам гігієни і санітарії, і щоб вони не зазнавали жорстокого або такого, що принижує людську гідність, поводження.

За всіх обставин консул зобов’язаний домагатися особистої зустрічі з громадянином України, щоб упевнитися в тому, що права і інтереси цього громадянина не порушуються. Для виконання зазначених обов’язків консул звертається у кожному конкретному випадку до компетентного органу країни перебування, який, керуючись двосторонньою угодою чи Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 року, розглядає таке клопотання.

Що робити у випадку потрапляння в дорожньо – транспортну пригоду в одній з країн Європейського Союзу?

Збираючись у подорож до будь-якої країни, необхідно заздалегідь володіти інформацією про особливості не лише правил дорожнього руху в цій країні, але і про те, як здійснюється оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

якщо ви стали учасником ДТП в країнах ЄС, необхідно:
- ввімкнути сигнальні вогні, а також розставити навколо аварії попереджувальні знаки, не залежно від того, хто винний у ДТП;

- якщо в результаті ДТП є постраждалі, травмовані люди, негайно викликати швидку допомогу. Надати постраждалим першу невідкладну допомогу;

- обов’язково зателефонувати на номер «112» і повідомити про ДТП;

- якщо є свідки ДТП, - необхідно записати номери телефонів і контактні дані хоча б трьох з них. Це може допомогти слідчим становити винних в аварії. Необхідно заповнити також форму-повідомлення про ДТП. Як правило, бланки таких форм є у кожного автомобіліста. Якщо така форма відсутня, необхідно записати номери і марки автомобілів, які стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди;

- нічого не підписуйте, не прочитавши та не усвідомивши зміст запропонованого документа! Лише у тому випадку, якщо ви повністю прочитали і зрозуміли його, згодні з його змістом – можете поставити свій підпис;

- у вас на руках повинна бути так звана «Зелена карта» - поліс страхування для власника транспортного засобу. Ви і людина, яка була за кермом іншого автомобіля, учасника ДТП, маєте обмінятися номерами «Зеленої карти» або пред’явити сам поліс. Зробіть фото «Зеленої карти» іншого учасника ДТП на свій телефон. Також, ви повинні дати можливість іншому учаснику ДТП сфотографувати вашу «Зелену карту»;

- необхідно також сфотографувати місце пригоди, автомобілі і учасників ДТП;

- якщо на території країни, де трапилась ДТП, законодавством передбачена видача копії протоколу дорожньої поліції, вам її неодмінно нададуть;

- коли ДТП буде оформлене інспектором дорожньої поліції, вам необхідно одразу надати інформацію про аварію за номером телефону, зазначеному на «Зеленій карті», а також у свою страхову компанію, що б у вас була можливість отримати компенсацію за надану вам матеріальну шкоду.

Що потрібно робити рідним/знайомим у випадку загибелі або смерті громадян України за кордоном?

Якщо Вам стало відомо про смерть громадянина України від туроператора або з будь-яких інших джерел, необхідно повідомити про факт смерті на "гарячу лінію" МЗС України за телефоном (+ 38 044) 238 16 57, на "гарячу лінію" Посольства чи Консульства України у країні, де сталася смерть (номер телефону зазначено на титульній сторінці веб-порталу установи), або надіслати повідомлення на адресу електронної пошти [email protected]. Повний перелік закордонних дипломатичних установ України із контактними даними міститься на сайті МЗС України www.mfa.gov.ua у розділі «Про МЗС», далі «Дипломатичні представництва України».

Інформація, які передаватиметься про померлого/загиблого до МЗС, Посольства чи консульства України має бути, по можливості, максимально повною і включати:

- ПІБ;

- дату народження;

- місце проживання в Україні;

- номер паспорта для виїзду за кордон;

- дані про найближчих рідних та їхні контактні дані (в Україні чи за кордоном).

У разі відсутності контактних даних рідних померлого/загиблого, консул звертається до органів МВС України для розшуку рідних і повідомлення їх про смерть/загибель.

Після отримання повідомлення про смерть, консул негайно зв'язується з відповідними місцевими органами влади та медичним закладом у країні перебування.

В залежності від законодавства країни перебування і умов, за яких сталася смерть/загибель, її факт буде зареєстрований компетентними органами цієї країни, або українським посольством чи консульством.

У чому зможе допомогти консул:

• Повідомити про смерть/загибель найближчих рідних та компетентні органи України.

• Надати рідним список місцевих ритуальних агентств (якщо такі є) для поховання в Україні або в країні, де сталася смерть/загибель.

• Поінформувати про вартість поховання (кремації) в країні, де сталася смерть/загибель, або репатріації тіла (праху) і майна покійного в Україну.

• Роз’яснити рідним/знайомим відповідні положення іноземного та українського законодавства, надати сприяння у оформленні та засвідченні необхідних документів.

• Порадити рідним в Україні, яким чином можна переказати кошти для оплати необхідних витрат.

• Вжити заходи для збереження майна, що залишилося після смерті/загибелі громадянина України.

• Отримати від найближчих рідних їхній дозвіл на поховання померлого/загиблого на території іноземної держави у разі прийняття ними такого рішення та дозвіл місцевих компетентних органів на поховання тіла.

• Витребувати в іноземних компетентних органах інформацію щодо результатів розслідування обставин смерті/загибелі з метою подальшого залучення рідними, в разі згоди, адвоката.

• Інформувати рідних та компетентні органи про рейс (у разі повітряного перевезення) або маршрут (у разі доставки наземним транспортом), яким здійснюватиметься доставка тіла або праху в Україну.

У яких питаннях, пов’язаних зі смертю близької Вам людини, консул не має повноважень:

• Безпосередньо розслідувати причину смерті або можливого злочину.

• Давати оцінку або визначати достовірність викладених в іноземних офіційних документах фактів.

• Залагодити страхові претензії від імені родини покійного.

• Оплачувати будь-які рахунки або борги покійного.

• Зареєструвати смерть та видати українське свідоцтво, якщо смерть вже була зареєстрована компетентними органами іноземної держави.

• Визначати спосіб та місце поховання померлого у разі розбіжності думок найближчих рідних щодо зазначеного.

Поради громадянам України:

- перед від’їздом за кордон рекомендується застрахуватися для відшкодування витрат, пов’язаних із можливими надзвичайними обставинами за межами України (варто оформити повне медичне страхування та страхування на випадок смерті). Під час погодження з агентом страхової суми полісу доцільно враховувати вартість відповідних послуг у різних країнах світу;

- відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-IV, поховання покладається на виконавця волевиявлення померлого або здійснюється найближчими родичами чи іншою особою, яка зобов’язалася поховати померлого. Таким чином, за відсутності або недостатності відповідного страхування витрати на репатріацію тіла або доставку праху покладаються на виконавця волевиявлення або найближчих родичів померлого;

- якщо страхова сума недостатня для необхідних виплат, а рідні не мають відповідних коштів, що підтверджується документами, виданими уповноваженими органами та установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати, сестри), закордонні дипломатичні установи та МЗС можуть розглянути можливість відшкодування послуг ритуальних служб за рахунок державних коштів відповідно до Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2012 року № 651. Виходячи із наявних можливостей, оригінали документів щодо неспроможності самостійно оплатити послуги ритуальних служб разом із заявою на ім’я керівника українського посольства або консульства можуть бути подані до української дипломатичної установи особисто, надіслані поштовим відправленням до цієї установи або до Департаменту консульської служби чи представництва МЗС в регіонах. Для прискорення опрацювання заяв наші дипломатичні і консульські установи готові прийняти відскановані копії згаданих документів за умови отримання оригіналів з першою нагодою.

Як стягнути аліменти з осіб, що проживають за кордоном?

Якщо йдеться про стягнення аліментів з особи, яка проживає у країні, для якої є чинною Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, вчинена у м. Нью-Йорк у 1956 році, заявники мають діяти відповідно до порядку, визначеному Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженої наказом Мінюсту України № 121/5 від 29.12.2006 року та зареєстрованої в Мінюсті України 29.12.2006 року за № 1390/13264.

Чим можуть допомогти консульські установи України за кордоном з питань захисту прав та законних інтересів громадян?

Згідно з Консульським статутом України, консул вживає заходів, щоб громадяни України у повній мірі користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами;

- консул може поінформувати про особливості законодавства країни перебування, надати консультативну допомогу з питань зносин з офіційними установами консульського округу;

- консул може надати громадянину України, у разі захворювання, адреси та номери телефонів місцевих лікарень та, за бажанням громадянина, повідомити про це його рідних;

- якщо з громадянином України трапилась надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України у державі перебування.

- у випадку арешту громадянина України, він має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про свій арешт консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув'язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування та щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії;

- на прохання громадянина консул може також зв'язатися з його родиною;

- на даний час запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією; у разі втрати паспортів консульські установи України у стислі терміни вирішують безпосередньо з територіальними підрозділами Державної міграційної служби України питання підтвердження особи громадянина з метою подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну.

Водночас, необхідно пам'ятати, що під час перебування за кордоном кожний громадянин Українизобов'язаний неухильно дотримуватися законодавства країни перебування.

Яким чином може допомогти консул у випадку арешту/затримання громадянина України за кордоном?

- вжити заходів для надання правової допомоги, на яку мають право за законом затримані/заарештовані громадяни України;

- сповістити родину громадянина України про його затримання або арешт та повідомити надані місцевою владою деталі та причини арешту;

- отримати інформацію щодо кваліфікації справ громадян України;

- сприяти у отриманні інформації від місцевих органів виконання покарань та юриспруденції;

- надати громадянам України та членам їх сімей контакти місцевих адвокатів;

- сприяти членам родин ув’язнених громадян в організації побачень з ними у місцях позбавлення волі;

- відвідати арештованого або затриманого громадянина України у місці утримання за умови, що Україна має закордонне представництво у визначеній країні і консул має акредитацію в цій країні;

- забезпечити передачу коштів арештованому українцю (тільки у разі наявності відповідного дозволу керівництва пенітенціарного закладу);

- сприяти доведенню до відома керівництва в’язниці інформації про проблеми зі здоров’ям утримуваного громадянина України (якщо такі є);

- направити до керівництва пенітенціарного закладу обґрунтовані скарги щодо надання неякісної медичної допомоги та можливої дискримінації утримуваних громадян України;

- забезпечити репатріацію або депортацію громадян України після їх звільнення.

До кого звернутися громадянину України з метою надання консульською службою допомоги з питань захисту прав, порушених на території іноземних держав?

Звернення, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», слід адресувати до закордонних дипломатичних установ України, перелік яких розміщено за наступними посиланнями на Веб-сторінці МЗС України в Інтернеті:

Консульські установи України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/consulates

Посольства України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies

Нештатні (почесні) консульства України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/honorary-consulates

ВАЖЛИВО! У письмовій заяві має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, викладено суть порушеного питання, заява має бути підписана із зазначенням дати. Рекомендується додавати копії наявних документів, що підтверджують зазначені у заяві факти, а також містять відомості про зазначення в латинській транслітерації прізвища та ім’я особи, права якої порушено.

Консульська служба МЗС України також буде готова розглянути Ваше звернення, отримане на електронні адреси [email protected], [email protected], та доручити відповідній закордонній дипломатичній установі України вжити відповідних заходів у межах компетенції.

Чи може МЗС України розшукати моїх родичів – іноземних громадян, з якими втрачений зв’язок?

Допомогу з розшуку та відновлення родинних зв’язків, втрачених внаслідок збройних конфліктів, стихійного лиха, техногенних катастроф, сучасних міграційних процесів, інших екстремальних ситуацій громадянам України безкоштовно надає Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України (01004, Київ, вул. Пушкінська 30, тел. тел.: (044) 235-01-57, факс: (044) 288-16-58, e-mail: [email protected].

Чи може МЗС України розшукати громадянина України, який поїхав за кордон і про якого тривалий час відсутні відомості?

Для розшуку громадян України, які зникли безвісти за кордоном, потрібно звернутися із заявою до органів МВС України за місцем проживання, які ініціюють проведення розшуку в іноземних державах безвісно відсутніх осіб.

У разі перебування розшукуваного громадянина на консульському обліку - консульська установа України може повідомити таку особу про те, що його шукають та надати йому інформацію про осіб, які звернулися до МЗС з такою заявою.

Якими іншими важливими рекомендаціями слід керуватися під час перебування за кордоном?

- неухильно дотримуватися строків перебування за кордоном: виїхати з країни до закінчення терміну дії візи, а у разі неможливості, завчасно звернутися до компетентних органів країни перебування щодо продовження термінів її дії;

- у разі затримання чи обмеження Вашої свободи у будь-якій формі вимагайте невідкладної зустрічі з консулом України

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!

Якщо Вам пропонують "привабливу" роботу за кордоном (танцівницею, офіціанткою, прибиральницею в барі чи ресторані, гувернанткою тощо), Ви можете стати об'єктом уваги злочинців, які займаються торгівлею людьми. Відсутність знань про країну, умови перебування та працевлаштування в ній не повинна спонукати Вас довіряти свою долю сумнівним посередницьким структурам, які заробляють на "перепродажу" робочої сили закордонним замовникам.

Пам'ятайте! Консульські установи України за кордоном завжди допоможуть Вам вибрати належні правові шляхи вирішення проблем, що виникли під час перебування за кордоном.

Що не входить до сфери компетенції консула

- оплата медичних та лікарняних рахунків та рахунків за проживання та розміщення;

- функції адвокатів, юридичних консультантів, будь-яких інших правових послуг, туристичних агентів тощо,

- надання грошових позик та переказів коштів громадянам України;

- внесення застав або сплата штрафів за громадян України;

- створення перешкод судовому розгляду країни перебування або нехтування місцевим законодавством;

- втручання або посередництво у справах цивільного або комерційного характеру;

- надання юридичних консультацій або ініціювання судових процесів на вимогу громадян України;

- виступати поручителем або спонсором українців;

- забезпечення поселення, працевлаштування громадян України;

- надання послуг щодо отримання посвідки на проживання за кордоном громадян України чи іноземного громадянства;

- надання послуг перекладача, пересилання листів, телефонних, факсимільних та будь-яких інших особистих послуг.

У разі порушення законів країни перебування консул не може звільнити Вас від відповідальності

Апостиль, легалізація та витребування документів

Навіщо потрібна легалізація документа чи проставлення апостилю на іноземному документі?

Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав в установленій формі, визнаються дійсними в Україні за умови їх легалізації або проставлення апостиля, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 Закону України „Про міжнародне приватне право”).

На яких документах проставляє апостиль МЗС та представництва МЗС в регіонах?

Довідки, видані архівними установами України;
довідки про стан здоров'я, видані Олександрівською лікарнею м.Києва;
довідки про стан здоров'я (за умови їх посвідчення гербовою печаткою управління охорони здоров'я облдержадміністрації області);
довідки, видані органами МВС України та Міграційної служби України (щодо громадянства України, кримінальної відповідальності, реєстрації за місцем проживання або перебування, тощо);
довідки, видані податковими органами;
довідки, видані органами Пенсійного фонду України;
інші офіційні документи, повноваження на засвідчення яких апостилем не відноситься до компетенції Міністерства юстиції України та Міністерства освіти і науки України.

Які документи легалізує МЗС та представництва МЗС в регіонах?

Свідоцтва (українського зразка) про реєстрацію актів цивільного стану та Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які засвідчені обласним управлінням юстиції за місцем видачі;
довідки щодо кримінальної відповідальності, видані органами МВС України;
документи про освіту міжнародного зразка;
документи, засвідчені або видані нотаріусами (після їх попереднього оформлення в Міністерстві юстиції України);
офіційні документи, складені і засвідчені безпосередньо в дипломатичних представництвах іноземних держав в Україні;
офіційні документи, крім документів комерційного характеру, складені і засвідчені на території іноземних держав органами державної влади, які уповноважені підтверджувати їх дійсність, і призначені для використання в Україні за умови їх засвідчення в МЗС країни походження документа та її дипломатичного представництва в Україні в установленому порядку.

Що потрібно мати для подачі документа на легалізацію?

Для вчинення консульської легалізації подаються:

- документ, який необхідно легалізувати;

- квитанція про оплату консульського збору;

- фізичні особи подають паспорт та заповнюють відповідну заяву. В разі необхідності подати на легалізацію документи, що належать або виписані на ім’я іншої особи, заявник повинен надати засвідчену нотаріусом довіреність від власника документів;

- юридичні особи, окрім вищезазначеного, додатково подають лист-звернення (бланк установи повинен містити реквізити та печатку), у якому зазначаються: перелік документів, що подаються на легалізацію, мета, з якою вони легалізуються, відомості про особу, яка уповноважена представляти інтереси з питань засвідчення документів.

Хто може подати документ на проставлення апостиля?

Будь-яка особа - довіреність від власника документа не вимагається.

Чи є обов’язковою присутність особи, на ім’я якої видано документ, для подання цього документа на легалізацію?

Присутність власника документа не є обов'язковою. Натомість, у разі подання документів представником фізичної чи юридичної особи подається доручення або інший документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб.

Водночас, треба пам’ятати, що Департамент консульської служби легалізує офіційні документи, крім документів комерційного характеру, складені і засвідчені на території іноземних держав органами державної влади, які уповноважені підтверджувати їх дійсність, і призначені для використання в Україні за умови їх засвідчення в МЗС країни походження документа та її дипломатичного представництва в Україні в установленому порядку.

Де приймаються документи на легалізацію та проставлення апостилю в МЗС?

Документи приймаються за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська 2. Приміщення Дипломатичної академії України (під’їзд № 2).

Коли можна подати документи на легалізацію та проставлення апостилю?

Прийом документів здійснюється щоденно (крім вихідних і святкових днів) з 09:00 до 12:00.

Коли можна отримати легалізований або засвідчений апостилем документ?

Видача засвідчених документів відбувається у призначений день - з 16:00 до 17:00, (в п’ятницю – з 16:00 до 16:30).

Чи можна в МЗС проставити апостиль на документах про освіту?

Ні. Апостиль на українських документах про освіту проставляє Міністерство освіти і науки України.

Де, крім МЗС, можна проставити апостиль, зокрема, на довідку про відсутність судимості?

В представництвах МЗС України у Львові та в Одесі.

Який розмір консульського збору за проставлення апостилю?

За проставлення апостилю на офіційних документах фізичних осіб справляється державне мито у розмірі - 51 гривні, юридичних осіб – 85 гривень.

Який термін розгляду документів для проставлення апостиля?

До 5 робочих днів. За умови подання документів особою, на ім’я якої вони видані, апостиль проставляється в день подачі.

Чи може термін розгляду документів для проставлення апостиля перевищувати п'ять робочих днів?

Так, у разі необхідності отримання додаткової інформації від органу видачі документа, термін розгляду може бути продовжено до 20 робочих днів, про що співробітник відділу повідомить заявника під час прийому документів.

Чи можна поставити апостиль на документі в Посольстві або в Консульстві?

Ні, не можна. Ні українські, ні іноземні закордонні дипломатичні установи (окрім дипломатичних установ Австралії) не мають таких повноважень.

Де проставляється апостиль на документі, який видано іншою державою?

Виключно на території країни походження (видачі) цього документа. Наприклад: якщо документ виданий у Німеччині, то апостиль проставляється уповноваженими органами виключно цієї країни.

Яка установа проставляє апостиль на документі, виданому іноземним посольством (консульством) в Україні?

На такий документ апостиль не проставляється. Він підлягає легалізації в МЗС України або в представництві МЗС на території України.

Звертаємо увагу, що апостиль не проставляється на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України та на документах що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Який розмір консульського збору за легалізацію документів?

Державне мито за легалізацію одного документа (на території України), виданого на ім’я фізичної особи - 51 гривня; юридичної особи – 170 гривень.

Чи існує терміновий тариф за легалізацію документів?

Так. У разі оформлення документів у терміновому порядку (до 5 робочих днів) консульський збір стягується у подвійному розмірі.

Чи потрібно попередньо реєструватися для подання у МЗС документів на легалізацію та апостиль?

Не потрібно. Прийом документів відбувається в порядку «живої» черги.

Де можна знайти інформацію щодо прийому документів на апостиль або легалізацію?

Детальна інформація щодо проставлення апостилю на документах чи їх легалізації розміщена на веб-сторінці МЗС: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/consultation/apostily

Куди звернутися з метою витребування документів про народження родичів за кордоном?

Для оформлення запиту щодо витребування документів з-за кордону слід звернутися до Департаменту консульської служби МЗС України чи до представництв МЗС в регіонах.

Як можна витребувати документ про стаж роботи з Російської Федерації та інших країн СНД?

Звертаємо вашу увагу, що витребування документів з будь-якої з країн СНД (свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, документи про освіту, архівні довідки про робочий стаж та інші) здійснюється головними управління юстиції в областях, які визначені Міністерством юстиції, як уповноважені на здійснення безпосередніх зносин з відповідними уповноваженими органами юстиції країн СНД відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних сімейних та кримінальних справах 1993 року.

Візові питання

Де можна отримати інформацію, чи потрібна віза громадянину України для подорожі за кордон?

Актуальна інформація щодо порядку в’їзду до іноземних країн розміщена на сайті МЗС України за посиланням:

http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/travel-advice/entering-foreign-countries

Де можна отримати інформацію іноземцю щодо порядку оформлення візи в Україну?

Загальна інформація щодо оформлення віз розміщена на сайті МЗС України:

http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/entering-ukraine/visa-requirements-for-foreigners

http://mfa.gov.ua/en/consular-affairs/entering-ukraine/visa-requirements-for-foreigners

Детальне роз’яснення вимог законодавства України, контактна інформація щодо подачі документів, тарифи консульського збору публікуються кожним Посольством України за кордоном.

Перелік іноземних країн, в яких функціонують посольства України, а також розподіл окремих країн за посольствами України за сумісництвом і зонами відповідальності розміщено за посиланням:

http://mfa.gov.ua/en/about-mfa/abroad/embassies

Громадяни окремих країн можуть отримати візи в Україну виключно в Посольствах України в країнах свого постійного чи тимчасового проживання (за наявності дозволу компетентних органів) або за визначеними зонами відповідальності, про що Посольства України розміщують інформацію на своїх сайтах.

Чи можна подати документи для оформлення візи до дипломатичних представництв країн ЄС в Україні, не користуючись послугами посередників (візових центрів)?

Оформлення віз безпосередньо в консульських підрозділах відбувається здебільшого у гуманітарних випадках (необхідність термінової подорожі, пов’язаної з терміновим наданням медичної допомоги, смертю рідних) тощо.

У Декларації до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз передбачено, що країни-члени ЄС вживатимуть заходів для забезпечення можливості подачі громадянами України візових документів до консульських відділів диппредставництв або консульських установ кран-членів ЄС в Україні.

Водночас, кількість звернень щодо оформлення віз значно перевищує технічні можливості консульських установ, у зв’язку з чим, з метою здійснення поїздки у заплановані терміни, заявникам надається можливість подачі документів через візові центри консульських установ країн-членів ЄС.

Який порядок в’їзду громадян України до іноземних держав?

Готуючись до подорожі, радимо ознайомитися з актуальним порядком в’їзду до іноземної держави на сайті МЗС України за посиланням:

http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/travel-advice/entering-foreign-countries

Чи можна оформити іноземцю в порядку виключення візу для в’їзду в Україну при в’їзді до країни?

Так, разові візи на строк до 15 днів для в’їзду в Україну можуть бути оформлені в аеропортах Київ - «Бориспіль», «Жуляни»; «Одеса» та Одеському морському торговельному порту іноземцям та особам без громадянства, що не змогли завчасно оформити візи в дипломатичному представництві або консульській установі України, та мають поважну причину невідкладно в’їхати в Україну, а саме:

1) з дипломатичною або службовою метою за клопотанням органів державної влади України;

2) з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в Україні за клопотанням Державної служби з надзвичайних ситуацій;

3) з метою невідкладного медичного лікування або участі в похованні близького родича, що підтверджено відповідними документами;

4) у разі необхідності транзитного проїзду через територію України членів екіпажів іноземних суден, що перебувають в українських портах, за наявності виписки із суднової ролі; пілотам та іншим членам екіпажів повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, за наявності ліцензії пілота або посвідчення (сертифіката) члена екіпажу, що передбачені додатком 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Де можливо отримати запрошення для оформлення візи іноземцям?

Найбільш поширеним є оформлення фізичними та юридичними особами запрошення встановленого зразка в територіальних органах ДМС України за місцем реєстрації заявника (для поїздок з приватною або діловою метою).

Запрошення іноземцям оформлюються приймаючою стороною в залежності від мети поїздки. Вимоги визначені Постановою КМУ №567 від 01.06.2011 р.: пункт 11.

Який документ потрібен іноземцю для туристичної поїздки в Україну і де його оформити?

Такий документ може називатися ваучером або договором – законом не передбачено використання бланків певного зразка. Відповідно до закону України «Про туризм», договір на туристичне обслуговування, який укладає туроператор з іноземним туристом безпосередньо або через туристичне агентство в іноземній державі, має містити комплекс туристичних послуг, в т.ч. послуги перевезення, розміщення тощо.

Чи може іноземець отримати візу типу Д в Україні, якщо змінилася мета перебування?

Відповідно до положень чинної нормативно-правової бази з візових питань візи для в’їзду в Україну оформлюються в закордонних дипломатичних установах України.

Чи може іноземець продовжити термін дії візи?

Ні, строк дії візи не продовжується. Можливе продовження строку перебування в Україні терміном до 180 днів за наявності підстав, передбачених п.6 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджених Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012р. (зі змінами). Продовження терміну перебування в Україні здійснюється територіальними органами Державної міграційної служби України.

Який термін дії паспортного документа для отримання візи для в’їзду в Україну?

Не менш, як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України (п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 596 від 01 червня 2011 р. “Про затвердження Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію”).

Громадяни яких країн можуть в’їхати до України без візи??

Актуальний порядок в’їзду на сайті МЗС України за посиланням:

http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/entering-ukraine/visa-requirements-for-foreigners

Громадяни яких країн можуть отримати візу для в'їзду в Україну з метою туризму на кордоні (в аеропортах: «Бориспіль», «Жуляни» «Одеса»)?

Актуальну інформацію можна знайти на сайті МЗС України за посиланням:

http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/entering-ukraine/visa-boryspil

Які документи необхідні для в’їзду в Україну для громадян РФ?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №23 від 30.01.2015 р., громадяни РФ мають пред’явити при в’їзді в Україну паспорт громадянина РФ, що посвідчує його особу за межами країни.

Постановою КМУ №884 від 08.12.2013 р. встановлено, що іноземці та особи без громадянства для в’їзду в Україну та перебування на території України повинні мати кошти в 20-кратному розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановленого в Україні на день їх в’їзду в Україну.

Порядок в'їзду іноземців в Україну регулюється також Законами України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011 р. №3773-VI та “Про прикордонний контроль” від 05.11.2009 р., рішення про пропуск іноземця на територію України чи відмову у в’їзді приймається посадовою особою Державної прикордонної служби України. У цьому зв’язку, з метою отримання повної інформації щодо документів, які необхідні для громадян РФ для в’їзду в Україну, радимо звертатись за консультацією до органів ДПС України. Гаряча лінія Держприкордонслужби України т.0038-044-527-63-63, ел.адреса: [email protected], сайт http://dpsu.gov.ua/ru/contacts/.

Які вимоги до запрошення українського вищого навчального закладу для оформлення візи на навчання іноземному студенту?

Запрошення українського вищого навчального закладу на навчання іноземця оформлюється на встановленому МОН України бланку, має бути зареєстровано в Українському державному центрі міжнародної освіти, відповідно до п.18 Порядку видачі іноземцям та особам без громадянства запрошень на навчання (стажування) в Україні та їх реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2013 №1541 (зареєстровано в Мінюсті 25.11.2013 р. №2004/255-36).

Куди звертатись для реєстрації запрошення на навчання для іноземного студента?

До Українського державного центру міжнародної освіти, телефон: (044) 359 05 39.

Після декількох поїздок за багаторазовою шенгенською візою як обчислити строк перебування в Шенгенській зоні, який залишився?

Радимо використати т.зв. «Шенгенський калькулятор» - програму, яка допоможе Вам здійснити відповідні розрахунки. Калькулятором можна скористатися в рубриці «Подорож до країн ЄС» сайту Представництва ЄС в Україні - http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html

Ідея цієї програми полягає в тому, що, враховуючи дати попередніх поїздок упродовж 180 днів, можна розрахувати, скільки ще днів та до кого числа можна знаходитися в шенгенській зоні упродовж поточних 180 днів, коли починається термін підрахунку наступних 180 днів та 90 днів для дати наступного в’їзду.

Чи може допомогти консул іноземцю при оформленні візи?

Консульська посадова особа в межах своєї компетенції може надати роз’яснення вимог чинного візового законодавства, інформації, яка має бути зазначена у запрошенні, перевірити комплектність візових документів, правильність заповнення візової анкети.

Які дії консула не передбаченій при оформленні візи?

Консул не уповноважений надавати поради щодо туристичних компаній, страхових агенцій, бюро перекладів тощо, послугами яких іноземець має скористатися при підготовці пакету візових документів.

Питання громадянства

Чи може особа сама ініціювати втрату громадянства України?

Ні. Втрата громадянства ініціюється відповідними органами державної влади: якщо особа проживає на території України, то подання про втрату готується органами внутрішніх справ України, а якщо вона постійно проживає за кордоном - МЗС, дипломатичними представництвами і консульськими установами України.

Чи може особа оформити вихід з громадянства України, якщо в неї відсутній закордонний паспорт?

Так, може. В такому випадку видаються відповідні довідки, що підтверджують наявність у такої особи громадянство України.

Чи може неповнолітня дитина сама подати документи на вихід з громадянства України?

Ні. Неповнолітня дитина може вийти з громадянства України лише за клопотанням одного з батьків. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватись лише за їхньою згодою.

Чи підтверджується факт наявності в дітей громадянства України, які були вписані в закордонні паспорти батьків?

Ні, самі по собі відомості про дитину у паспорті громадянина України не підтверджують прямо факт перебування дитини в громадянстві України.

Чи можна отримати дублікат довідки для набуття дитиною громадянства України на території України?

Ні. Дублікат довідки (так. зв. «довідку на довідку») можна отримати лише у тій дипломатичній установі, де вона була першочергово видана.

Чи може дитина вийти з громадянства України за клопотанням батьків, які вже вийшли з громадянства України та набули іноземне громадянство?

Так. Дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вже вийшов з громадянства України.

Паспортні питання

Які документи потрібно подавати до закордонної дипломатичної установи України для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв’язку з закінченням терміну дії наявного паспорта, у зв’язку з відсутністю у ньому вільних сторінок, непридатності паспорта до подальшого використання чи виявлення помилки в інформації, що внесена до паспорта?

- заяву-анкету, яка формується в електронній формі консульською посадовою особою під час подачі документів;

- одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів за умови оформлення паспорта особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу);

- документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України тощо);

- відмітка в паспорті або будь-який документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном. При цьому термін та мета перебування за кордоном не має значення;

- квитанція про сплату консульського збору або оригінал і копію документа, що підтверджує право на звільнення повністю або частково від його сплати. При цьому, інформацію щодо тарифів консульського збору, що справляється за оформлення паспорта, можливо отримати на веб-сторінці посольства чи консульства України за кордоном, до якого подаватимуться документи;

- закордонний паспорт, що підлягає обміну або документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну.

Які документи потрібно подавати до закордонної дипломатичної установи України для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон дітям до 16-ти років?

- заяву-анкету, яка формується в електронній формі консульською посадовою особою під час подачі документів, одного з батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників або інших представників та окрема заява другого з батьків (у випадках його відсутності в момент подачі документів засвідчується нотаріально). Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства;

- одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів за умови оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу);

- документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

- свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше);

- довідка про реєстрацію особи громадянином України (оформлюється в закордонній дипломатичній установі України для дітей, які народилися після 01.03.2001 р.);

- будь-який документ або відмітка в паспорті, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном. При цьому термін та мета перебування за кордоном не має значення;

Консульський збір за оформлення закордонного паспорта дітям до 16-ти років не стягується.

При оформленні закордонного паспорта дитині, яка проживає з одним із батьків, необхідно додати також оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:

- свідоцтво про смерть другого з батьків;

- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

- рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним.

Яким чином документуються новонароджені за кордоном діти (громадяни України)?

Незалежно від віку, кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.

Яким чином здійснити за кордоном обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв’язку зі зміною інформації (наприклад, прізвища), внесеної до попереднього паспорта?

У таких випадках обмін паспорта за кордоном здійснюється громадянам України, які постійно проживають за кордоном: отримали дозвіл компетентних органів України на постійне проживання за кордоном.

До загального комплекту документів додатково додаються документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про переміну імені, свідоцтво про розірвання шлюбу тощо.

УВАГА! Документи, видані компетентними органами іноземних держав, подаються легалізованими або засвідчені апостилем (якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України) разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

УВАГА! Громадянам України, які зареєстровані на території України та тимчасово перебувають за кордоном, при зміні прізвища мають протягом одного місяця здійснити обмін паспорта громадянина України (так званого „внутрішнього паспорта”) виключно за місцем реєстрації в Україні.

Оформлення паспорта громадянина України в цьому випадку закордонними дипломатичними установами України законодавством України не передбачено.

Питання тарифів консульського збору

Як встановлюються і переглядаються тарифи консульського збору?

Питання встановлення та перегляду тарифів консульського збору, що справляються за межами України за вчинення консульських дій, регулюються Положенням про консульський збір України (затверджено Наказом Міністерства закордонних справ України №3 від 05.01.2011р. та зареєстровано у Міністерстві юстиції України № 131/18869 від 31.01.2011р.).

Пропозиції щодо тарифів вносяться Послом на адресу МЗС, виходячи з економічної ситуації в країні перебування з урахуванням принципу взаємності. При перегляді тарифів враховується суттєва зміна обмінного курсу національної валюти до долара США, рівень інфляції, індекс споживчих цін тощо, або у разі внесення змін до базових тарифів консульського збору.

Після затвердження тарифів куруючим в МЗС консульський напрям заступником Міністра вони вводяться в дію наказом по закордонній дипломатичній установі.

Хто має право на пільги при сплаті консульського збору?

У статті 4 Декрету Кабінету України «Про державне мито» визначені категорії громадян, які наділяються пільгами і при сплаті консульського збору за вчинення консульських дій закордонними дипломатичними установами:

- громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

- громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

- інваліди I та II груп.

Крім того, консульський збір не сплачується за вчинення закордонними дипломатичними установами України низки консульських дій, як-то:

- постановка на тимчасовий консульський облік;

- виготовлення паспорта громадянина України для виїзду закордон новонародженим дітям;

- виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон дітям до 16 років;

- виготовлення посвідчення на повернення у разі втрати документів внаслідок потрапляння у надзвичайну ситуацію (крадіжка, пограбування, стихійні лиха тощо) за наявності відповідних підтверджуючих документів від компетентних органів країни перебування.

За умови застосування пільгової ставки консульського збору чи звільнення від нього заявником разом з заявою про вчинення консульської дії пред’являється оригінал відповідного підтверджувального документа щодо правових підстав застосування пільгової ставки консульського збору.

Коли і в якій формі громадяни України мають сплачувати консульський збір?

Консульський збір сплачується, як правило, у безготівковій формі (за виключенням надзвичайних ситуацій, зазначених у Положенні про консульській збір) відповідно до затверджених тарифів консульського збору дипломатичного представництва чи консульської установи, які в обов’язковому порядку розміщені як на веб-сторінці установи, так і на інформаційних стендах у консульських підрозділах усіх ЗДУ.

На підставі отриманого від консула платіжного направлення (інформація про реквізити банківського рахунку дипломатичної чи консульської установи, вказані на її веб-сторінці) заявник сплачує вартість консульської дії в банку, або в інший спосіб, передбачений банківською системою країни перебування, та отримує документ про підтвердження оплати – платіжний документ (квитанцію від платіжного документу, квитанцію з банкомату, квитанцію щодо грошового переказу або інший підтверджуючий документ).

Щодо випадків сплати консульського збору, які потребують додаткового роз’яснення:

Консульська дія вчиняється в терміновому порядку за бажанням заявника у разі можливості її вчинення у такому порядку. При вчиненні консульської дії в терміновому порядку консульський збір справляється у подвійному розмірі.
Консульський збір береться і за вчинення консульської дії, і за розгляд заяви з клопотанням про вчинення цієї консульської дії.
При засвідченні вірності підписів двох або більше заявників на одній заяві чи одній довіреності оплата береться за кожний підпис заявника, а не за документ.

В який спосіб повертаються кошти?

Повернення платникам помилково та/або надлишково сплачених сум консульського збору, що справляється за межами України, здійснюється бухгалтерією ЗДУ на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня сплати консульського збору, на підставі підтвердження про сплату консульської дії та письмового дозволу керівника ЗДУ у вигляді резолюції на службовій записці консульської посадової особи, в якій зазначаються причини повернення.

Відповідно до п.29 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 567, у разі відмови консульської посадової особи ЗДУ в оформленні візи іноземцю консульський збір не повертається.

Загальні питання

Де можливо залишити свій відгук про роботу консульства?

Ваш відгук щодо консульського обслуговування можливо залишити, зокрема, використавши розміщений на титульній сторінці веб-порталу МЗС банер «Ваш відгук про роботу українського консула» або звернувшись за електронною адресою до Департаменту консульської служби МЗС України [email protected].

Де можна отримати інформацію з консульських питань?

- на веб-сторінці МЗС в розділі «Консульські питання», в розділах «Консульське обслуговування громадян України та «Поради подорожуючим» на титульній сторінці МЗС, а також консульській сторінці в мережі «Фейсбук»;

- в консульських частинах на веб-сторінок закордонних дипломатичних установ України.

Що робити перед поїздкою до країни, де немає Посольства України?

Бажано заздалегідь з’ясувати, зокрема, через веб-сторінку МЗС – розділ «Дипломатичні представництва України», далі – підрозділ «Посольства України» до зони відповідальності якої установи України за кордоном належить країна подорожі.

Так само в підрозділі «Почесні консульства України» можна перевірити, чи діє в даній країні офіс Почесного консульства України. Пріоритетом для Почесного консульства України є надання безоплатної консульської допомоги громадянам консультативного характеру та при потраплянні в надзвичайні ситуації.

Радимо також ознайомитися з інформацією розділу «Поради подорожуючим» на титульній сторінці веб-сайту МЗС та аналогічного підрозділу розділу «Консульські питання».

При необхідності ви можете звернутися за телефоном "гарячої лінії" МЗС: +380 44 238 16 57.

Яку допомогу надають громадянам України почесні консули України за кордоном?

В консульській сфері від них очікується, зокрема, надання безоплатної консультаційної допомоги нашим співвітчизникам, сприяння в організації виїзних консульських обслуговувань штатними дипломатами в місцях компактного проживання громадян України, відвідання наших співвітчизників у місцях позбавлення волі та лікарнях, залучення адвокатів в інтересах громадян України, надання їм, в разі потреби, матеріальної та логістичної допомоги за форс-мажорних обставин тощо.

Важливо! Почесні консули України за кордоном не мають повноважень вчиняти консульські дії, що є компетенцією виключно штатних консульських установ або підрозділів посольств України.

Що таке виїзне консульське обслуговування громадян України?

Виїзне консульське обслуговування полягає у здійсненні консульськими посадовими особами прийому громадян України з консульських питань поза межами закордонної дипломатичної установи України на території її консульського округу у термін та місці, визначені відповідно до графіка проведення виїзних консульських
обслуговувань.

Доцільність здійснення та періодичність проведення виїзного консульського обслуговування визначаються щорічно на підставі аналізу звернень громадян України та відповідно до таких критеріїв:

- компактність проживання та кількість громадян України у місцях проведення виїзного консульського обслуговування;

- віддаленість місць компактного проживання чи перебування громадян України від ЗДУ;

- наявність приміщень, придатних для проведення прийому відвідувачів (приміщення почесних консульств України, українських громадських організацій, органів регіональної влади країни перебування тощо);

- фінансова доцільність проведення виїзного консульського обслуговування;

- безпекова ситуація в країні перебування та безпосередньо у місці запланованого проведення виїзного консульського обслуговування.

Де можна отримати інформацію, яка допоможе мені облаштуватися на території України після тривалого перебування за кордоном?

Корисну інформацію громадянам України: для тих, хто повертається до України після тривалого перебування за кордоном, у вигляді інформаційної брошури, можна завантажити тут.

Голосування громадян України за кордоном

Як дізнатися про місцезнаходження закордонних виборчих дільниць, а також про час і місце голосування?

Перелік таких дільниць розміщено на офіційній веб-сторінці Міністерства закордонних справ України в розділі «Голосування громадян України за кордоном. Закордонні виборчі дільниці, утворені на постійній основі» (http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2520).

Крім того, під час виборчого процесу Міністерство закордонних справ України та закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, оприлюднюють на своїх офіційних веб-сторінках відомості про час і місце голосування та про місцезнаходження відповідних виборчих дільниць.

Які умови для голосування на виборах за межами України?

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави, а також перебування чи неперебування на консульському обліку в закордонній дипломатичній установі України.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України, необхідно:

- бути включеним до списку виборців на закордонній виборчій дільниці, яка знаходиться на території відповідної іноземної держави;

- особисто прибути на відповідну закордонну виборчу дільницю в день голосування;

- мати при собі документ, що підтверджує громадянство України та є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонній виборчій дільниці (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України).

На виборах народних депутатів України на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в’їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Звертаємо увагу, що на закордонних виборчих дільницях місцеві вибори не проводяться.

Які існують механізми голосування українців за кордоном?

Як в Україні, так і за її межами, кожний виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Які документи є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонній виборчій дільниці?

Документами, які є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на закордонній виборчій дільниці, є виключно:

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

– дипломатичний паспорт України;

– службовий паспорт України.

На виборах народних депутатів України на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в'їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Чи можливо отримати виборчий бюлетень на виборчій дільниці, яка розташована на території України, на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон?

Ні, отримати виборчий бюлетень на звичайній виборчій дільниці на території України за таким паспортом неможливо.

Виключно паспорт громадянина України для виїзду за кордон є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонних виборчих дільницях.

Хто включається до списку виборців на закордонній виборчій дільниці?

До списку виборців на закордонній виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років та які за своєю виборчою адресою згідно з даними Державного реєстру виборців відносяться до цієї закордонної виборчої дільниці.

Яким чином поновлюються дані про виборців, які перебувають або проживають за кордоном?

Відомості про виборців, які проживають або перебувають за межами України, до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України подають керівники закордонних дипломатичних установ України, а також Міністерство оборони України (стосовно виборців, які прибули до військової частини, дислокованої за межами України).

Такі відомості подаються щомісячно (а також напередодні складання попередніх та уточнених списків виборців), зокрема, на підставі даних консульського обліку.

Так, згідно з положеннями частини 9 статті 22 Закону України «Про Державний реєстр виборців» керівник закордонної дипломатичної установи України подає органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості (всього вісім форм відомостей) про:

1) громадян України, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

2) осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) осіб, громадянство України яких припинено протягом попереднього місяця;

4) громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця стали на консульський облік на території відповідного консульського округу;

5) громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця зняті з консульського обліку на території відповідного консульського округу;

6) громадян України, які протягом попереднього місяця змінили прізвище, ім'я, по батькові;

7) громадян України, які протягом попереднього місяця змінили дату або місце народження;

8) померлих виборців, стосовно яких протягом попереднього місяця на відповідній території компетентним органом відповідної держави видано свідоцтво про смерть або інший документ.

Форми подань з відомостями про виборців (осіб), на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Реєстру, встановлено постановою Центральної виборчої комісії від 13.01.2011 № 6 (із змінами).

Який порядок включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці виборця, який проживає чи перебуває за межами України?

Для включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці громадяни України, які постійно або тимчасово проживають за її межами, можуть:

1) у будь який зручний для себе час (у тому числі й під час виборчого процесу):

особисто подати до закордонної дипломатичної установи України заяву про включення до Державного реєстру виборців або зміну виборчої адреси (якщо його вже включено до Державного реєстру виборців);
звернутися особисто або надіслати документи поштою до відповідної закордонної дипломатичної установи України для постановки на консульський облік;

2) безпосередньо під час виборчого процесу:

особисто подати у встановлені законодавством строки (не пізніш як за п’ять днів до дня голосування) до відповідної дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці заяву щодо неправильностей, у т.ч. невключення, у попередньому списку виборців;
особисто подати у встановлені законодавством строки (не пізніш як за п’ять днів до дня голосування) до органу ведення Державного реєстру виборців за своєю виборчою адресою в Україні або до відділу ведення та адміністрування Державного реєстру виборців Міністерства закордонних справ України заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Такий шлях включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці рекомендується у разі, якщо громадянин України перебуватиме на території іншої іноземної держави нетривалий період. Заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця без зміни виборчої адреси закордонними дипломатичними установами України або дільничними виборчими комісіями закордонних виборчих дільниць не приймаються.

Звертаємо увагу, що законами України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» не передбачено можливості включення дільничною виборчою комісією закордонної виборчої дільниці громадян України до списку виборців на такій виборчій дільниці у день голосування.

Як проголосувати особі, яка проживає за кордоном, але не перебуває на консульському обліку?

Такому виборцю для включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці необхідно завчасно змінити свою виборчу адресу, особисто звернувшись з відповідною заявою до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування за межами України.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, в разі зміни його персональних даних, зокрема виборчої адреси, також може особисто звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі.

До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують ці зміни. Якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються.

Форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси розміщена на офіційній веб-сторінці МЗС України в розділі «Голосування громадян України за кордоном. Порядок звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни персональних даних» (http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517), а також на офіційній веб-сторінці Центральної виборчої комісії у розділі «Державний реєстр виборців. Зміна персональних даних» за адресою: https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=110&pmn_id=100.

Звертаємо увагу, що виборець, перебуваючи за кордоном, не може використати для відправки заяви про зміну виборчої адреси поштовий чи факсимільний зв’язок або електронну пошту, заяви подаються до закордонної дипломатичної установи України виключно особисто.

Чи можливо включитися до списку виборців у день голосування?

Ні, неможливо.

Законами України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» не передбачено можливості включення дільничною виборчою комісією закордонної виборчої дільниці громадян України до списку виборців на такій виборчій дільниці у день голосування.

Який порядок зміни виборчої адреси виборцю, який проживає чи перебуває за межами України?

Чи можливо, перебуваючи за кордоном, використати поштовий чи факсимільний зв’язок, електронну пошту для відправки заяви про зміну виборчої адреси?

Ні, в разі зміни персональних даних виборця, зокрема виборчої адреси, виборець може особисто звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України із заявою про внесення змін до його персональних даних у Державному реєстрі виборців.

Чи існує можливість перевірити зміст своїх персональних даних у Державному реєстрі виборців?

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати письмовий запит щодо змісту його персональних даних у Реєстрі до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

Крім того, дізнатися, чи включено виборця до Державного реєстру виборців, та перевірити, чи правильно вказано в Державному реєстрі виборців прізвище, ім’я, по батькові та виборчу адресу виборця можна за допомогою он-лайн сервісу «Особистий кабінет виборця» (https://www.drv.gov.ua/apex/f?p=111:LOGIN) на веб-сторінці «Державний реєстр виборців» (www.drv.gov.ua). Для цього потрібно зареєструватися в «Особистому кабінеті виборця» і зробити відповідний запит. Орієнтовно протягом однієї доби виборець отримає відомості щодо своїх даних у Державному реєстрі виборців на електронну адресу, вказану при реєстрації.

Що робити особі, яку не включено до Державного реєстру виборців?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Державний реєстр виборців», особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України (дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном) за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, встановленою постановою Центральної виборчої комісії від 15.10.2010 № 415, із зазначенням відомостей про себе, наведених у статті 6 та пункті 1 частини першої статті 7 цього Закону.

Форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо включення до Реєстру розміщена на офіційній веб-сторінці МЗС України в розділі «Голосування громадян України за кордоном. Порядок звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо включення до реєстру» (http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2515), а також на офіційній веб-сторінці Центральної виборчої комісії у розділі «Державний реєстр виборців. Включення до реєстру» за адресою: https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=109&pmn_id=99.

Працівник дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном під час приймання заяви особи щодо включення до Реєстру перевіряє зазначені в ній відомості щодо їх повноти та відповідності даним пред’явленого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Для виборця, який проживає чи перебуває за межами України, документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

До заяви додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Відповідна закордонна дипломатична установа України невідкладно передає заяву щодо включення особи до Реєстру до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.