Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв'ю Посла України в Республіці Молдова Івана Гнатишина для інформаційного агентства "УКРІНФОРМ"
Опубліковано 18 серпня 2016 року о 16:34

Україна і Молдова відзначатимуть 25-річчя незалежності з різницею всього у три дні. Обидві країни за цей час пройшли через політичні та економічні кризи. І через війну, втративши контроль над частиною своєї території - Молдова на зорі незалежності, Україна на початку третього десятка. Що спільного між врегулюванням конфліктів на Донбасі і в Придністров'ї, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова Іван Гнатишин.

СУПЕРНИЦТВО МЕРКНЕ НА ТЛІ ЗАГАЛЬНИХ ЗАГРОЗ

- Між Україною і Молдовою до недавнього часу існувало своєрідне негласне суперництво, зокрема в успішності євроінтеграції. Чи змінилася ситуація за останні роки, коли набагато серйозніше стали виклики в сфері безпеки в регіоні?

- Насправді, в України та Молдови набагато більше спільних інтересів для взаємодії, ніж для суперництва. І проблемні питання в наших двосторонніх відносинах - це, швидше, штучно утворений чинник, що меркне на тлі загальних цілей і загроз.

Україна і Молдова пройшли схожий шлях до незалежності. І сьогодні перед нами стоять багато в чому схожі виклики: відновлення повного суверенітету і територіальної цілісності, консолідація суспільства, подолання проблем "перехідного періоду", позбавлення від пережитків та ілюзій радянського минулого, протидія зовнішньому впливу.

І якщо модель побудови розвиненого демократичного держави з сучасною економікою прописана в положеннях Угоди про асоціацію з ЄС, то з проблем безпеки і реінтеграції нам потрібно буде не просто ділитися наявним досвідом, а й спільно напрацьовувати нові підходи.

- Як ви бачите об'єднання зусиль України і Молдови в протистоянні агресивній політиці Росії, зокрема, в контексті подій на Донбасі та анексії Криму?

- Така практика вже існує. Українська сторона вдячна керівництву і народу Республіки Молдова за підтримку демократичних прагнень України, її суверенітету і територіальної цілісності. Ця політична підтримка неодноразово була висловлена і підтверджена в рамках роботи міжнародних організацій, що вельми вагомо, враховуючи, що сама Молдова знаходиться в зоні потужного впливу з боку Росії. Зокрема, така підтримка була озвучена на весь світ на минулій сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Хочу зазначити, що державні, експертні та громадські організації України і Молдови об'єднують зусилля в боротьбі з російською пропагандою і дезінформацією, зокрема в рамках міжнародних конференцій та експертних зустрічей. На території Молдови вже кілька місяців діє проект з протидії дезінформації "STOP: FALS!" в партнерстві з аналогічним українським проектом "StopFake".

Необхідно продовжувати цю практику і шукати нові методи і підходи взаємодії.

КРЕМЛЮ ПОТРІБЕН НЕ НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕГІОН, А ВАЖІЛЬ ВПЛИВУ

- На нинішньому етапі Молдова наполягає на обговоренні питання про надання Придністров'ю особливого статусу у складі єдиної держави. Чи підтримують інші учасники переговорного процесу цю позицію? У зв'язку з цим, як Ви оцінюєте перспективи Придністров'я, як автономії Молдови, через стільки років? Зокрема, через призму вирішення питань окупованого Донбасу і анексованого Криму?

- Україна підтримує Молдову в вимогах про необхідність беззастережного виконання рішень Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року про виведення російських озброєнь і техніки з території Молдови.

Нас турбує наявність великої кількості цього "майна" на складах біля населеного пункту Колбасна в Придністровському регіоні (за деякими оцінками, понад 20 тисяч тонн). У разі "необережного" поводження з ним можуть виникнути сумні наслідки регіонального масштабу.

Ми також підтримуємо ініціативу молдавської сторони про заміну російських "миротворчих" сил в Придністровському регіоні Молдови на міжнародну поліцейську місію.

Щодо врегулювання Придністровського конфлікту, ми стоїмо на позиціях дотримання територіальної цілісності і суверенітету Молдови та підтримуємо надання Придністровському регіону особливого статусу у складі єдиної і неподільної держави Молдова. Україна вважає, що саме політичне врегулювання конфлікту має бути основним завданням учасників переговорного процесу в форматі "5 + 2".

Відповідно до заяв керівництва Молдови, до кінця цього року буде розроблена концепція надання особливого статусу Придністров'ю.

На мій погляд, повноваження регіону не повинні суперечити національним інтересам самої держави або блокувати її нормальне функціонування як суверенного суб'єкта міжнародних відносин. В даному випадку, у сьогоднішніх умовах федералізація під виглядом особливого статусу може призвести до небажаних, руйнівним для держави наслідків.

Практично всі учасники переговорного процесу підтримують необхідність мирного розв'язання придністровського конфлікту в складі єдиної Молдови. Але, керівництво Придністров'я заявляє про визнання незалежності регіону з подальшим його приєднанням до Росії, посилаючись на результати так званого "референдуму" 2006 року. Це не тільки контрпродуктивно, але і безперспективно.

Що стосується порівняння з Кримом, то я б, швидше, порівнював з неконтрольованими українською владою районами Донбасу, хоча, благо, в Придністров'ї немає війни: Кремлю потрібен не "незалежний" регіон і не складова частина Росії, а важіль впливу на ситуацію в Молдові та Україні, відповідно.

У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ І УКРАЇНІ, І МОЛДОВІ ВАРТО ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОСВІД ІНШИХ КРАЇН

- Крім безпеки, одним з головних викликів для двох країн є боротьба з корупцією. Молдова досить активна на цьому напрямку. Який її конкретний досвід був би цікавий Україні?

- В Україні, хоч і дещо пізніше, ніж в Молдові, сформована система законодавчої та інституційної бази по боротьбі з корупцією. Вона відповідає стандартам і вимогам ЄС, тому наші системи не дуже відрізняються. Що стосується деталей, то професійний обмін досвідом і взаємодія в розслідуваннях завжди будуть корисні, тим більше, що в обох країнах вже сформована певна практика, є позитивні напрацювання і можливості для їх вдосконалення. Корупція сьогодні набула досить витончених форм і перетворилася на світове зло. І методи боротьби з нею треба шукати спільними зусиллями. Однак послідовність, системність і прозорість, на мій погляд, повинні превалювати. В першу чергу потребує докорінної реформи судова система наших країн. І при цьому є головне - політична воля їх керівництва.

Хочу відзначити також, що і Україні, і Молдові слід звернути увагу на позитивний досвід інших країн, наприклад, Румунії. Успіхи румунських колег вже відображені в різних звітах європейських інституцій.

ПРІОРИТЕТ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН - ДЕМАРКАЦІЯ КОРДОНУ

- Одним з головних пріоритетів двосторонніх відносин України та Молдови залишаються економічні відносини. Які конкретні кроки повинні зробити Київ і Кишинів для відновлення повноцінного торговельно-економічного співробітництва в умовах реалізації обома країнами Угоди про асоціацію з Євросоюзом?

- Я б все-таки хотів підкреслити, що на сьогодні основним пріоритетом двосторонніх відносин України з Республікою Молдова є завершення процесу демаркації українсько-молдовського кордону.

Протягом останніх років спільна українсько-молдавська демаркаційна комісія завершила процес демаркації близько 1217 км міждержавного кордону, в тому числі 447 км на центральній (придністровській) її ділянці. У той же час, залишилося знайти спільне рішення щодо позначення лінії державного кордону на 4 ділянках, що сумарно становить близько 5 км державного кордону.

У теперішній час ведуться роботи з підготовки підсумкових демаркаційних документів. Проведено 36 засідань спільної робочої групи.

Що стосується двосторонніх економічних відносин, найрезультативнішим був 2013 рік, коли товарообіг між нашими країнами склав понад 1 млрд дол. США. У 2015 році цей показник перевищив 565 млн дол. США.

При цьому, скорочення двосторонньої торгівлі у фізичних обсягах, пов'язане з втратою частини промислового потенціалу країни (Крим і Донбас), стало не таким критичним, як у вартісних показниках, що пояснюється курсовою різницею валют (девальвацією гривні).

Для відновлення і подальшого збільшення обсягів двосторонньої торгівлі необхідно зосередити зусилля на трьох основних напрямках.

По-перше, активізувати взаємодію в імплементації угод про асоціацію та Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

По-друге, сформувати пакет спільних інфраструктурних проектів, реалізація яких сприятиме посиленню транзитного потенціалу двох країн, зокрема - відкриття для легкового і автобусного транспорту мосту Бронниця-Унгурь, а також будівництво із залученням коштів європейських фінансових інституцій мосту Ямпіль-Сороки (Косеуць), що дозволить включити цей напрям в європейську транспортну мережу TEN-T.

По-третє, спростити і прискорити проходження прикордонних і митних процедур на українсько-молдовському кордоні, забезпечити їх повну прозорість, у тому числі через механізми спільного контролю.

У контексті реалізації цих завдань вкрай актуальним є питання "реанімації" нашого основного інструменту торгово-економічної взаємодії - Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. І тут не можу не сказати про те, що з призначенням співголовою Комісії Першого віце-прем'єр-міністра, Міністра економічного розвитку України Степана Кубіва з'являться реальні перспективи відновлення її роботи найближчим часом. Очікуємо, що діалог у цьому форматі дозволить нам вирішити питання скасування обмежень на поставки в Молдову української м'ясо-молочної продукції.

- Українці в Молдові - другий за чисельністю етнос (після титульного). Молдова розробила вже Стратегію «Діаспора-2025». Що планує Україна в цьому напрямку, і якою Ви бачите свою місію керівника дипломатичного відомства в роботі з діаспорою?

- В Україні подібна стратегія ще не готова. Вивчається досвід інших країн, розробляються нові підходи в роботі з діаспорою. Готується проект "Український інститут" - створення мережі представництв України в світі, що спеціалізуються на культурі та освіті. Можливо, що одна з перших філій "Українського інституту" буде відкрита в Молдові.

Хочу зазначити, що в Молдові дуже активна українська громада - на двох берегах Дністра налічується близько двох десятків організацій українців, які люблять рідну мову, зберігають українські національні традиції, національну культуру і постійно проводять різноманітні культурні заходи. Діє близько півсотні шкіл з вивченням української мови, літератури та традицій. У Бєльцях силами діаспори створений і діє культурний центр "Український дім".

Зі свого боку, Посольство України надає допомогу в збереженні духовних і культурних цінностей українців Молдови. При Посольстві функціонує Культурно-інформаційний центр, приміщення якого надається для виставок, зборів та інших заходів діаспори.

Найближчим часом очікується підписання Протоколу про співробітництво в сфері освіти, що передбачає, починаючи з 2017 року, виділення квот для безкоштовного навчання етнічних українців Молдови у вищих навчальних закладах України.

Співробітники Посольства перебувають у постійному контакті з керівниками та активістами громадських організацій українців, здійснюючи регулярні поїздки по Республіці в регіони з компактним проживанням українців, сприяючи вирішенню проблем, пошуку нових ідей, а також їх реалізації.

Зінаїда Гурська, Кишинів

 

 

UKRINFORM, Зінаїда Гурська

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux