Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв'ю Посла України в Республіці Молдова Івана Гнатишина для видання "Jurnal de Chisinau"
Опубліковано 26 грудня 2016 року о 13:55

Шановний пане Посол, Київ зробив ефективні заходи для встановлення безпеки в регіоні. Як відіб'ється обрання Ігоря Додона на подальшу співпрацю між Україною і Республікою Молдова щодо врегулювання придністровського питання?

Україна з повагою ставиться до вибору народу Молдови. Ми очікуємо, що обраний Президент Республіки Молдова буде поважати базові принципи міжнародного права, суверенітет і територіальну цілісність України.

Разом з тим, хочу підкреслити, що зв'язки між Україною і Молдовою глибше, ніж будь-які зміни в області політики.

Наша позиція щодо придністровського врегулювання залишається незмінною: конфлікт повинен бути вирішений мирно, шляхом переговорів на основі дотримання принципу суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова.

Однак, ми не сприймаємо нав'язувану ззовні федералізацію Молдови за планом зразка 2003 року і не будемо її підтримувати. Глава Місії ОБСЄ і наші міжнародні партнери інформовані про це. Ми підтримуємо процес реінтеграції Республіки Молдова і будемо наполягати на ліквідації бар'єрів для переміщення людей. Один з таких бар'єрів - автомобільні реєстраційні номери. Транспортні засоби з тирасполською реєстрацією переміщуються територіями України і Республіки Молдова. Міжнародний транспортний реєстр не включає Придністров'я, оскільки воно не є суб'єктом міжнародного права. Ця та інші проблеми повинні вирішуватися.

Ми будемо також наполягати на необхідності дотримуватися раніше досягнутих домовленостей, зокрема рішень Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року про виведення російських військ, озброєнь і боєприпасів з території Республіки Молдова.

Іноді ми чуємо розмови про якусь блокаду регіону. За даними "митних органів" Придністров'я, обсяги поставок товарів з Придністровського регіону Республіки Молдова в Україну і української продукції в регіон постійно зростають. Тому впевнений, що подібне "занепокоєння" можна пояснити лише з боку тих, хто зацікавлений в збереженні протиправних схем, оскільки ми спільно з молдовською стороною, за допомогою ЄС, вдосконалюємо систему протидії незаконній діяльності на кордоні.

 

В інтерв'ю для УКРІНФОРМ Ви говорили про декілька зустрічей, запланованих в найближчому майбутньому між представниками Кишинева і Києва. Ми хотіли б попросити Вас розповісти про ці зустрічі.

В першу чергу я повинен відзначити, що під час зустрічі Президента України Петра Порошенка і Прем'єр-міністра Республіки Молдова Павла Філіпа було визначено 5-6 пріоритетних спільних пунктів пропуску, які будуть облаштовані на українсько-молдовському кордоні за фінансової підтримки партнерів з розвитку.

Серед них: "Паланка", "Кучурган", а також "Бронниця-Унгурь", де міст через Дністер був побудований ще кілька десятків років тому. Планується використовувати даний об'єкт для автомобільного сполучення. З відкриттям цього мосту ми розвантажимо пункт пропуску "Могилів-Подільський - Отач".

Спільний контроль дозволить лібералізувати транспортні потоки. Зокрема, Україна ліквідує два пункти пропуску - "Маяки" та "Удобне".

Ще одним стратегічним об'єктом є міст "Ямпіль-Косеуць", будівництво якого планується здійснити за підтримки ЄС. Республіка Молдова завершила будівництво дороги на цьому напрямку і партнери по розвитку зацікавлені в його включенні в систему міжнародних транспортних коридорів, що дозволить поліпшити транспортне сполучення по обидва боки Дністра.

 

Демаркація кордону між Україною і Республікою Молдова є, як і раніше, серйозною проблемою. Які саме ділянки потребують регламентаціі?

Основним пріоритетом розвитку двосторонніх відносин України з Республікою Молдова залишається завершення демаркації українсько-молдовського кордону.

Протягом декількох років Спільна українсько-молдовська комісія здійснила демаркацію практично всіх 1222 км міждержавного кордону.

Не завершено винесення лінії державного кордону на місцевості в районі греблі Дністровського буферного гідровузла і населеного пункту Джурджулешть.

Ми робимо все можливе, щоб завершити цей процес у 2017 році та укласти підсумкові документи.

 

Розвиток Дністровського комплексного гідровузла ставить під удар забезпечення питною водою Республіки Молдова. Які шляхи вирішення цієї наболілої проблеми бачать українську владу?

Протягом тільки цього року це питання регулярно порушувалося в молдовських ЗМІ. На мою думку, воно надмірно політизується.

Пів року тому я особисто відвідав Новодністровську ГЕС, зустрівся з її керівництвом, яке запевнило, що регулювання скидів води здійснюється у тісній взаємодії з молдовською стороною.

Україна не може вплинути на зміни клімату.

Ми працюємо над тим, щоб активізувати діяльність з вироблення спільного рішення.

У той же час, потрібно враховувати те, що відбувається в Карпатах, зокрема вирубку лісу. Ліс - це волога, яка впливає на басейн річки.

Екологія - проблема комплексна і вимагає окремої розмови.

 

Ігор Додон продовжує свою проросійську риторику, яка ставить під удар регіональну безпеку. Проте, наша влада не реагують на це належним чином.

Україна високо цінує підтримку її суверенітету і територіальної цілісності з боку керівництва Республіки Молдова та її громадянського суспільства, в контексті агресії Росії проти моєї держави.

Після заяв новообраного президента Молдови Ігоря Додона про те, що "Крим де-факто належить Російської Федерації", Віце-прем'єр-міністр, Міністр закордонних справ і європейської інтеграції Республіки Молдова Андрій Галбур на одній з телепередач висловив свій жаль і підкреслив, що подібні висловлювання не відповідають офіційній позиції Республіки Молдова, у якій є аналогічна проблема.

Хочу підкреслити, що Україна буде вести діалог з президентом, який поважає суверенітет і територіальну цілісність України, відповідно до міжнародного права, визнає незаконною окупацію Криму Росією.

А співпраця наших держав в рамках стратегічного курсу на європейську інтеграцію має забезпечити реалізацію перспективних спільних проектів.

 

Чи не могли б Ви розповісти нам про демарш керівництва Молдови з приводу пропозиції про надання "зеленого коридору" для евакуації російських військ з Придністров'я?

Ми поважаємо рішення, прийняті на Стамбульському саміті ОБСЕ в 1999 році, які визначили виведення російських військ, озброєнь і утилізацію боєприпасів. Дана тема була включена до порядку денного міністрів оборони України і РМ. Рішення про надання коридору є однозначним, прийнятим в інтересах безпеки всього регіону.

Jurnal de Chisinau, Ilie Gulca

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux