Дорогі українці!

Сьогодні — 34-та річниця Незалежності України.

Свято, яке цього року знову зустрічаємо у вирі боротьби.

Свято, яке для нас — не просто сторінка в історії, а жива пам’ять про вибір, зроблений нами у 1991 році.

Тоді ми мирно проголосили: Ми вільні.

Сьогодні ми доводимо це на полі бою, в окопах, у шпиталях, на волонтерських складах, у кожному місті та селі.

Повномасштабне вторгнення росії стало випробуванням на міцність для всієї нації.

І ми показали світу: українці не лише вміють мріяти про свободу - ми вміємо її відстоювати!

Що незалежність — це не лише слово в Конституції. Це — щоденна боротьба, коли солдат прикриває побратима, коли медик рятує під обстрілами, коли вчитель продовжує урок навіть в укритті, коли фермер сіє зерно на замінованих полях, коли мати і батько чекають своїх дітей з війни та моляться за них щодня.

Ми пам’ятаємо і про тих українців, які були змушені тимчасово залишити свої домівки, рятуючись від війни.

Дехто опинився у далеких країнах, дехто — у сусідній Молдові, яка простягнула руку допомоги та прихистила наших людей у скрутну годину.

Дорогі українці в Молдові!

Хоч сьогодні між вами і Батьківщиною кордон, ви — невід’ємна частина України.

Ви були змушені залишити свої домівки, але з собою забрали головне — любов до рідної землі.

Молдова стала для вас тимчасовим прихистком, і ми вдячні її народу за тепло й підтримку у найважчі дні.

Ми віримо: настане час, коли ви повернетеся додому, і разом ми зустрінемо світанок у мирній, відбудованій Україні.

Ми — нація, яка навчила світ новому значенню слова «незламність».

Ми втратили багатьох, і кожна втрата болить, але з болю народжується ще більша сила.

Кожен героїчний вчинок — це крок до Перемоги, кожна добра справа — цеглина у фундамент мирного майбутнього.

Сьогодні ми піднімаємо синьо-жовтий прапор не лише як символ держави, а як символ того, що навіть під вогнем і серед руїн ми зберігаємо гідність, любов і віру.

Нехай цей день нагадає всім нам: Україна була, є і буде вільною!

Героїзм на фронті, незламність у тилу, єдність у найтемніші часи стали нашою зброєю не менш потужною, ніж броня та артилерія.

Ми вже пишемо нову історію — історію перемоги, яка буде здобута завдяки відвазі, любові до рідної землі та віри у світле майбутнє.

Слава Україні!

Героям слава!